На що здатні українські «морські БТРи»

0
155

Саме так військові моряки жартома називають нові артилерійські катери

Минулого року до складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України увійшли малі броньовані артилерійські катери (МБАК) «Аккерман» та «Бердянськ» проекту 58155 («Гюрза-М»). В українському інформаційному просторі про їхні бойові можливості сказано небагато. Більше про них говорять російські пропагандисти, зокрема «висококваліфіковані експерти» ЧФ переконують, що нові бойові одиниці українського флоту російські військові можуть потопити навіть… пострілом з танка (!). Такі нічим не підтверджені шизофренічні заяви російських загарбників радше мають аналізувати психіатри, а ми спробуємо розібратися, чи обґрунтована зневага окупантів до нових бойових одиниць українських ВМС?

Перед тим як офіційно увійти до корабельного складу національного флоту, катери пройшли прискіпливі державні випробування на предмет відповідності заявленим тактико-технічним характеристикам. За словами командира МБАК «Бердянськ» молодшого лейтенанта Романа Мокряка, перевіряли катери дуже ретельно, адже це не новий смартфон тестувати. Справа серйозна та відповідальна. Усі виявлені недоліки усувалися швидко та оперативно, і на виході деякі показники навіть перевищили заявлені виробником. Тож розглянемо переваги, які продемонстрували ці катери, складаючи морські іспити.

Насамперед слід звернути увагу на корпус, побудований за технологією Stels. «Гюрза-М» малопомітна для радіолокаційних та інфрачервоних засобів, а спеціальне фарбування корпусу робить катер непомітним і для візуального спостереження.

5496_p_08_img_0002— Під час одного з виходів у море ми вкотре переконалися в тому, що головна перевага катера — його непомітність. Уявіть собі: на морі легкий туман, видимість — близько 20 кабельтових (3700 метрів. — Авт.), — говорить Роман Мокряк. — Щоб візуально виявити хоча б силует «Аккермана», мені знадобилося хвилин десять, і це при тому, що я знав, куди треба дивитись. Якщо ж ви не знаєте, то й розгледіти щось на розмитому горизонті майже неможливо. Що ж до радіолокаційних засобів, то ми перевіряли за допомогою різних локаторів, і жоден із них не зміг видати чітке положення катера. Здебільшого прилад показує просто поміхи, що дозволяє нам приховано наблизитися до цілі.

Виходячи з цього, можна змоделювати ситуацію в морі, коли йде група кораблів умовного противника. «Гюрза» непомітно наближається і по курсу ворожих кораблів ставить мінні загородження, а потім так само непомітно йде. Або інший варіант. Якщо ціль — одиночний корабель, катер підходить на дистанцію вогневого ураження і дає чергу з двох 30-міліметрових автоматичних гармат, наприклад, по головному командному містку чи по інших уразливих місцях корабля. Тим паче що наші військові моряки добре знають будову кораблів умовного противника. Такі морські рейдові дії можуть завдати багато шкоди та дати час і можливість іншим силам завершити знищення цілі.

Бронекатер проекту 58155 («Гюрза-М») був розроблений українським підприємством «Казенний дослідницько-проектний центр кораблебудування» (Миколаїв) і є подальшим розвитком катерів проекту 58150 ( «Гюрза»). Варто сказати, що два таких катери 2004 року були  побудовані на заводі «Ленінська кузня» для Прикордонної служби Узбекистану. «Гюрза-М» більший за попередника і має повну водотоннажність 50,7 тонни, довжину 23 метри, ширину 4,8 метра і осадку 1 метр. Перші два катери «Гюрза-М» для ВМС ЗС України були закладені в жовтні 2012 року. Максимальна швидкість ходу «Гюрза-М» — до 28 вузлів, дальність плавання економічним ходом — 700 миль, автономність — п’ять діб. Екіпаж — п’ять осіб.

Озброєння катера — це два дистанційно керовані бойові модулі БМ-5М01 «Катран-М» виробництва ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод», що є корабельним варіантом бойового модуля БМ-3 «Штурм» для бронетехніки. Кожен модуль «Катран-М» містить 30-міліметрову автоматичну гармату ЗТМ1, 30 мм автоматичний гранатомет і 7,62 мм кулемет, а також дві ПТРК «Бар’єр» з лазерною системою наведення. Катер оснащено оптико-електронною системою управління вогнем і комплектом переносного ЗРК.

— Якщо говорити про «Бердянськ», то ми провели більше 20 навчальних стрільб по різноманітних — як надводних і повітряних, так і берегових — цілях, — продовжує командир катера. — Під час стрільби не лише накривали цілі, а й кожного разу фіксували прямі влучання і знищення мішені. Можна сказати, що гармата ЗТМ1 — снайперська, б’є дуже влучно.

Слід зазначити, що гармата ЗТМ-1 забезпечує ведення вогню на дальність 4000 м осколково-фугасними снарядами, 2000 м — бронебійними (БС) і 2500 м — по повітряних цілях. Дальність прямого пострілу становить 1100 м. Доволі непогана дистанція для ураження, зважаючи на швидкість та прихованість МБАК.

Екіпаж катера становлять п’ять осіб. Всі вони є досвідченими моряками і не один рік служать у Військово-Морських Силах. Наприклад, молодший лейтенант Роман Мокряк починав свою службу на підводному човні «Запоріжжя» строковиком, потім підписав контракт, а після виходу з Криму продовжив службу на різних корабельних посадах. На катері він декілька місяців був помічником командира, після чого закінчив офіцерські курси і вже сам очолив нову флотську бойову одиницю.

До речі, через нечисленний екіпаж деякі спеціальності на катері споріднені. Тут можна знайти доволі унікальне для українських ВМС поєднання, коли рульовий та механік — це одна особа. На кшталт механіка-водія, звідси і жарти про «морські БТРи».

У цілому ж головними перевагами катера є його прихованість, озброєння та швидкість. Проте це далеко не повний перелік особливостей проекту «Гюрза-М». Додамо сюди ще й сучасні засоби зв’язку, які дозволяють забезпечувати надійний контакт із головною базою ВМС майже з будь-якої точки Світового океану. Також треба сказати і про двигуни американської фірми Caterpillar, які за правильної експлуатації мають майже необмежений ресурс використання, і про автоматизовану систему управління кораблем, засоби надводного спостереження, комфортні каюти, клімат-контроль і багато іншого, нового та сучасного, що вдалося реалізувати в цьому малому броньованому артилерійському катері.

Цим проектом український ВПК виставив дуже високу планку, тож сподіваємося, технологічний рівень наступних побудованих Україною кораблів буде ще вищим.

Повертаючись до пропагандистських маніпуляцій противника, можна з впевненістю сказати, що «внутрішній російський споживач» проковтне будь-яку нісенітницю. На практиці ж виходить зовсім по-іншому. Українці вже були свідками того, як нові катери ВМС успішно відігнали російські кораблі з виключної морської (економічної) зони України, але ця подія чомусь не увійшла до топ-новин російського інформаційного сегмента.

Джерело

Поділись




Магазин: