Визначено найкращий вік для одруження

0
3589

Унікальний алгоритм, який допоможе визначити ідеальний вік для шлюбу, вивели вчені у Великій Британії. Вони вважають, що люди починають замислюватися над одруженням у віці від 18 до 40 років.

Тож до віку, коли вперше з’явилася думка про шлюб, потрібно додати 37% і відвести цей час на пошук коханої людини. Як виявилося, у більшості чоловіків і жінок цей показник становить 26 років. Знайти партнера на все життя після 26 років можна, але ймовірність того, що сім’я буде щасливою, трохи знижується.

Цікаво, а як людина має зрозуміти, що готова до одруження? Чи є той момент «ікс», який говорить, що вже час створити сім’ю? Про це наша розмова з Оленою Головіною, гештальт-терапевтом, сімейним психологом.

— Отже, 26 років — справді найкращий вік для одруження? Адже для нашої ментальності це все-таки запізно, чи не так?

— Справді, у нас чомусь поширена думка, що незаміжня 22 — 23-річна жінка вже… стара. І суспільство починає навіювати їй, що «давно час», що «ще трохи, і ніхто не візьме». Такі соціальні стереотипи відлунюють якимось середньовіччям, проте діють. От і намагаються наші дівчата вискочити заміж якомога раніше. Тим часом у Європі вже давно ніхто не поспішає одружуватися. Люди спершу шукають себе у професії, у кар’єрі, визначаються, хто вони і чого хочуть, і, коли вже щось є за плечима, створюють сім’ю. Адже, щоб одружитися, багато розуму не треба. А потім починаються проблеми. Молоді люди виявляються не готовими до сімейного життя, до співжиття з іншою людиною, до матеріальних та інших проблем.

Власне, до 25 — 26 років має відбутися сепарація від батьківської родини, коли молода людина відділяється не лише фізично, а й психологічно — лише тоді відбувається індивідуалізація особистості, коли вона стає відповідальною за своє життя, розуміє себе та інших. А чого вимагати від дітей, які одружуються, коли самі ще залежать від батьків?

— Дослідники кажуть, що важливий час, коли з’являється перша думка про шлюб. А від чого це залежить?

— В ідеалі людина має бути психологічно зрілою, щоб розуміти свою відповідальність за себе та іншого. Якщо цього нема, люди обирають собі не партнера, а маму чи батька. Вони ще не визріли, щоб бути повноцінними будівниками свого життя — от і виникає сім’я з хлопчика та мами або з дівчинки і татка.

— Прийнято вважати, що ініціаторами одруження найчастіше є жінки…

— Так, адже на жінку діють соціальні стереотипи. Якщо жінка довго незаміжня — це поганий знак і для неї, і для родини. Природно, жінка боїться залишитися самотньою, от і одружується з першим-ліпшим. Власне, постає отой варіант з інфантильним чоловіком та жінкою-мамою. І якщо для жінки пріоритетна саме сім’я, для чоловіка набагато важливіше професійно реалізуватися, зробити кар’єру, мати фінансову незалежність. І це нормально, адже, маючи надійне запліччя, чоловік вже може думати про сім’ю. Скажу так: потреба в родині з’являється у чоловіка, який досяг того, що хотів. Тепер він знає, що зможе забезпечити родину, тепер він свідомо хоче дітей, адже має повторити себе. Тому порада жінкам: не квапте чоловіків. Бо результатом може бути порожній, неусвідомлений шлюб. До речі, й жінкам ранні шлюби ні до чого. Дуже часто за чоловіка їм стає чужа людина, з якою доводиться жити роками. На жаль, часто жінки просто живцем ховають себе через такі взаємини, не розвиваючись, не дістаючи фізичного та морального задоволення, виконуючи роль персоналу та мультифункціонального інкубатора. Водночас жінка у 25 — 30 років вже знає, чого хоче — для себе, від партнера, вона знає, навіщо їй сім’я. Власне, лише коли шлюб свідомий, виважений люди можуть робити одне одного щасливими.

Загалом скажу так: наша психіка формується до 25 років, і у 30 людина вже має знати, хто вона і чого прагне. Тож варто прислухатися до порад учених.

Джерело

Поділись

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here





Магазин: