Психолог розповідає, якою має бути жінка, щоб підкорити чоловіка

0
732
Цілі чоловіків та жінок у шлюбі різні. Американський психотерапевт Віллард Гарлі виявив, що для чоловіків у шлюбі важливі сексуальне задоволення, спільний відпочинок, привабливість дружини, її моральна підтримка.

У жінок потреби дещо інші: романтична атмосфера в сім’ї; ніжність, яку демонструє чоловік; потреба у спілкуванні; чесність і відкритість у стосунках із чоловіком; фінансова підтримка чоловіка та його самопосвята родині.

Тобто чоловікові важливо, щоб його дружина була значною мірою зосереджена
на ньому та його потребах і щоб разом вони переживали позитивні емоції, — пояснює психолог Юлія КОРОЦІНСЬКА..

— Чи правда, що чоловіки вибирають дружину, чимось схожу на свою маму?

— Так, ми всі беремо собі в пару людину, схожу на одного з батьків протилежної статі. Адже саме мама/батько формують у нас з дитинства уявлення про те, яким має бути ідеальний чоловік/дружина. І навіть якщо  наші батьки далекі від ідеалу, ми все одно багато в чому наслідуємо їх. Крім того, це модель поведінки, яка нам знана. Ми вже знаємо, як будувати взаємини з людиною, схожою за типажем на наших батьків. А хтось із зовсім іншого «світу» видається дивним і стосунки з ним лякають. Не будемо забувати, що пари формуються за принципом взаємодоповнення. А тому якщо мама була авторитарною жінкою, син з роками привчився бути терплячим і податливим. І навіть якщо він зустріне таку саму жінку, в них не складуться стосунки, бо в такій парі не буде лідера.

— У яких випадках ідеалом краси для чоловіка стає його мама? Чи завжди
«винен» лише Едипів комплекс?

— У психосексуальному розвитку кожної дитини є едипальна стадія (4 — 6 років), коли хлопчик або дівчинка навчаються взаємодіяти з іншою статтю,  усвідомлюють себе представником певної статі та засвоюють соціальні норми і правила. Якщо з певних причин ця стадія не пройшла успішно й не сфорувався позитивний образ власної та протилежної статі, відбувається «застрягання» на цьому етапі, що має свої прояви в дорослому віці.

Найгостріше Едипів комплекс (сексуальний потяг хлопчика до матері, водночас із ворожою ревнивістю до батька) проявляється у чоловіків, які росли в сім’ї без батька або він мало бував вдома або займав пасивну позицію в вихованні дітей, а також якщо син був улюбленцем своєї матері. У психоаналізі вважається, що такі матері, відчуваючи нестачу чоловічого спілкування, «ліплять» собі «ідеального» чоловіка зі свого сина.

Едипів комплекс проявляється у двох протилежних моделях поведінки чоловіка:
якщо він дуже залежний від жінок у своєму житті (матері, дружини, сестри) або ж якщо він, навпаки, виступає в образі «мачо», розбиваючи жіночі серця та таким чином демонструючи незалежність від жінки. У першому випадку чоловік та його внутрішнє «Я» стає ніби поглинутим, і він боїться втратити контакт з жінкою, готовий іти на жертви, аби зберегти взаємини. А у другому випадку чоловік боїться емоційного зближення, остерігається стати залежним, втратити себе.

Важливою ознакою наявності Едипового комплексу у чоловіка є різні форми залежності (алкогольна, харчова, ігрова) та постійна демонстрація власної сили і статусу (це метросексуали, які дуже дбають про свій вигляд, любителі сучасних гаджетів, модних машин тощо).

А щодо ідеальної жінки, то мама — це і є перша жінка у житті будь-якого чоловіка, і все, що дістає від неї, він сприймає як догму. Лише так і не інакше. Адаптувавшись до певного стилю взаємодії, чоловік далі шукає щось знайоме і зрозуміле йому в інших жінках.

— А жінки? Чи правда, що лише жінка з комплексом Електри, тобто
жінка, яка понад усе любить батька, вибере собі чоловіка, схожого на нього? Адже жінки все-таки обирають партнера (і це підтверджуютьть майже всі психологічні дослідження вчених), який є  цілковитою протилежністю батькові.

— Тут діє та сама схема, що і в чоловіків, тільки з незначними відмінностями. Жінки з яскраво вираженим комплексом Електри або проявляють залежність від чоловіка, тобто, перебувають на його забезпеченні, або стають справжніми амазонками і поринають у світ чоловіків як колеги, постійно відвойовуючи місце під сонцем нарівні з чоловіками.

Щодо того, чому жінки частіше за чоловіків обирають позицію, протилежну
позиції батька у виборі партнера, то, на мою думку, це пов’язано з більшою емоційною стійкістю та вищим емоційним інтелектом. Жінка частіше хоче щось
змінити. Чоловіки більшою мірою шаблонні у сфері побудови стосунків. Якщо в чоловіка було травматичне дитинство, він швидше «замкнеться» в собі й узагалі буде уникати жінок. А жінка просто буде шукати зовсім іншого чоловіка — протилежність своєму батькові.

Крім того, вона часто чує від своєї матері критику на адресу батька (чоловіки значно рідше критикують матерів при синові). І приймає рішення, що її чоловік буде не таким. Але всередині все одно живе любов до батька, хоч би яким поганим він був, а тому обранець все-таки трохи має бути схожий на тата.

Насправді, обираючи протилежність рідним матері чи батькові, ми, власне, нічого не змінюємо та залишаємось та тому самому місці. Адже це просто різні полюси тієї ж ситуації.

— Пані Юліє, а що ви скажете про випадки, коли чоловік бере за дружину жінку, схожу на нього самого? Про що це говорить?

— Тоді можна говорити про два аспекти: про нарцисизм, тобто надмірну,  патологічну любов до себе, та невміння будувати стосунки. У такій ситуації
чоловік уникає жінок, які йому незрозумілі за складом характеру та типом мислення. Адже зі самим собою простіше. А якщо поряд із тобою ще й твоя копія — то це вдвічі приємніше та простіше. Якщо жінка поділяє чоловікові інтереси чи обоє мають одну справу, то чоловік бачить у жінці «свого хлопця».

Це говорить про те, що чоловіка в дитинстві критикували, не підтримували його ідеї, і з часом у нього сформувався такий собі «невроз неприйняття». Несвідомо такий чоловік вважає, що його прийме і зрозуміє жінка з саме таким типом особистості. Але з часом вони починають дратувати одне одного, бо бачать свої ж хиби в партнерові та ніяк не розділять владу. Партнерка швидко набридає, стає передбачуваною. І зберегти таку сім’ю вдається лише в разі дефіциту спілкування. Зокрема, коли один з партнерів постійно перебуває у відрядженнях чи вони живуть окремо, або ж кожен зосереджений суто на своїй ніші, тобто є дуже чіткий розподіл обов’язків.

— Але буває й так, що чоловік прагне знайти супутницю, зовсім не схожу на свою маму, і вибирає жінку — цілковиту протилежність їй. Про що це свідчить?

— Цікаво, що навіть якщо ми обираємо протилежну стратегію, все одно приходимо до того самого результату. Наприклад, чоловік має складні стосунки з матір’ю через її істеричність. Тоді він шукає собі так звану демонстративну дружину. Не будемо забувати що демонстративні жінки зазвичай ефектні, мають привабливу зовнішність, розкуті та впевнені — а це досить привабливі риси в жінці. І знову наступає на ті самі граблі. Або ж, навпаки, він буде шукати «сіре мишеня». Але інтуїтивно знаходить істеричку «в масці» — тобто на людях вона скромна й тиха, а вдома емоційно неврівноважена. Або ж він знаходить справді м’яку дружину, але звикнувши до емоційних ігор своєї мами, починає сам провокувати дружину на таку саму поведінку.

Тобто ми бачимо, що чоловік, можливо, і втомився від своєї мами, але з іншими жінками він не може спілкуватися, бо постійно поводиться з ними так, як зі своєю мамою. І тандем виходить лише з жінками, які в цьому його доповнюють.

— А чим можна пояснити такий факт, що коханка завжди чимось схожа на дружину?

— У психології є два образи жінки: Ліліт — перша дружина Адама, що, за легендою, хотіла бути нарівні з ним, емансипована та незалежна, і Єва – його друга дружина, м’яка та податлива, зосереджена на сім’ї. На перших стадіях розвитку відносин чоловік бачить у коханій Ліліт — вона загадкова та недосяжна, йому треба її завоювати. Коли вже сформовано сім’ю та є діти, жінка перетворюється на Єву. Та часом чоловік дуже сумує за першим образом дружини. Таким чином чоловік ніби хоче повернути той час, коли його дружина не була обтяжена хатніми та сімейними обов’язками, а була легкою та грайливою. Крім того, він хоче згадати й себе в ті роки, коли зустрівся з дружиною, — повернути свою молодість, упевненість та бойовий запал.

— Пані Юліє, як ви прокоментували б таку відому приказку: «Хочеш
дізнатись, якою буде твоя дружина через 20 років — подивись на її маму»? Чи можна те саме сказати про чоловіків?

— Переважно це справді так. Ми переймаємо не лише модель побудови стосунків, а й звички, цінності своїх батьків, адже належимо до цієї сім’ї. І тому якщо в батьківській сім’ї дружини  було заведено, щоб мати доглядала себе, то і ваша дружина несвідомо прагнутиме до цього. Якщо мати була віддана дітям та дому, то найімовірніше, що і дружина стане наслідувати її в цьому.

Велику роль відіграє генетика: якщо мати схильна до повноти, то, цілком можливо, що і дружина з часом матиме таку фігуру. Конституція тіла, швидкість процесів старіння, навіть тип шкіри та гормональний фон справді зумовлені генетично.

— І останнє запитання: що приваблює і що відштовхує чоловіків у жінках?

— Відштовхують найбільше дуже незалежні та самовпевнені жінки. Чоловік все
ж таки інтуїтивно хоче мати дружину, яка буде «за ним», «за мужем”. Жінку, що конкурує, чоловік автоматично починає сприймати як чоловіка і втрачає до неї сексуальний інтерес. Крім того, чоловіки уникають жінок «холодних», нездатних до співчуття та підтримки. Емоційна сфера жінки має велике значення для чоловіка, адже вона повинна допомогти йому «опрацьовувати» життєві події та емоцій.

А приваблюють чоловіків жінки загадкові й водночас ті, що вміють просити, тобто проявляють свою слабкість. Чоловік у жінці завжди шукає визнання. Також чоловіки люблять, коли жінка реагує на його знаки уваги, приймає те, що він їй може дати: компліменти, подарунки, фінансове забезпечення тощо.

Джерело

Поділись

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here





Магазин: